У лютому Україна відновила роботу Міжвідомчої комісії з питань військово-технічного співробітництва, яка вже почала розгляд понад 180 заблокованих раніше через простій роботи комісії заявок на експорт.
Читайте также: Уряд спрощує процедуру модернізації авіації для боротьби з «шахедами» — Свириденко
Про це розповів виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко в ефірі «Мілітарного».
Робота Міжвідомчої комісії (МКВТС)
За словами Федірка, наразі комісія збирається нерегулярно, але встигає розглядати приблизно 40 заявок за одне засідання, що дозволяє поступово зменшувати чергу, яка за час простою сягнула приблизно 180-200 звернень.
Попри наявність політичного рішення про відкриття експорту, виробники все ще стикаються з бюрократичними затримками, адже законодавчий термін розгляду документів становить 90 днів.
Застаріле законодавство
Виконавчий директор УРЗ каже, що значна частина чинного законодавства у сфері експортного контролю створювалася ще до появи приватного ринку, який сьогодні налічує понад тисячу компаній.
Нинішні правила не повною мірою враховують нову реальність, де сотні підприємств прагнуть або експортувати власну продукцію, або створювати спільні підприємства з іноземними партнерами, пояснює експерт.
Через це процедури часто виявляються занадто тривалими: наприклад, отримання статусу спецекспортера через зміну постанови Кабміну займає в середньому шість місяців.
Критерії для експортерів і пріоритети ЗСУ
Федірко пояснює, що для ефективної роботи ринку необхідний зрозумілий і публічний фреймворк, який замінить суб’єктивні рішення чіткими вимогами.
Критерії, яким мають відповідати компанії-експортери вже пропрацьовані, але їх треба затвердити. Серед критеріїв:
Читайте также: Artemis II успішно облетів Місяць та повертається на Землю
- відсутність заборгованості перед Збройними силами України;
- підтверджені виробничі спроможності;
- прозорий податковий статус;
- обов’язкова реєстрація інтелектуальної власності (IP) в Україні.
Для створення спільних підприємств Міністерство оборони також аналізує, чи є продукт розробника в переліку пріоритетних потреб ЗСУ.
Які є ризики при експорті
Однією з проблем для українських компаній є захист інтелектуальної власності.
За словами очільника Української ради зброярів, вже зафіксовані випадки, коли іноземні фірми представляли на міжнародних виставках прямі копії українських виробів, створені на основі викрадених технічних карт або через колишніх працівників.
Федірко наголошує, що багато приватних розробників, зосереджених на продукті, не приділяють достатньо уваги юридичній реєстрації своїх прав і побудові бізнес-процесів.
Нагадаємо, що 8 лютого 2026 року президент Зеленський заявив, що Україна відкриває експорт оборонних технологій.
«Сьогодні ми відкриваємо експорт. У Європі у 2026 році буде вже десять експортних центрів. Це й Балтійські країни, і країни Північної Європи. У 2026-му працюватимуть десять представництв», — зазначив президент.
13 лютого 2026 року Міжвідомча комісія з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю відновила роботу та надала перші дозволи для українських підприємств на контрольований експорт зброї.
Frontline Robotics у коментарі AIN підтвердили, що є одними з тих, хто отримав дозвіл. Компанія працює за моделлю експорту технологій і компонентів, а не готового виробу. Й експортують ці компоненти для спільного українсько-німецького виробництва в Німеччині.
Читайте также: Netflix створила ШІ-модель VOID для редагування сцен. Як вона працює?