Фото: Dodo Socks / Facebook

29 грудня 2025 року український бренд Dodo Soks відкрив перший фізичний простір у Японії у місті Дзуші поблизу Токіо.

Читайте также: Любить – не любить? Альтернативні дейтингові застосунки, про які ви могли не знати

Як розповідала засновниця бренду Марта Турецька в інтерв’ю «Віледжу», співпраця з японськими партнерами почалася після індустріальної виставки в Кобе у 2023 році. Спершу продажі тестували через онлайн та попапи, а згодом вирішили запускати окрему локацію.

У просторі площею близько 20 м2 продають не лише шкарпетки, а й каву та борщ — таким чином поєднуючи український продукт із культурним контекстом.

AIN поспілкувався із японськими партнерами Dodo Socks та з’ясував скільки коштував запуск локації з українським брендом у Японії.

Яким був загальний обсяг інвестицій, необхідних для виходу на японський ринок?

Ми заходили на японський ринок у два етапи.

  • Етап 1. Вихід на ринок та розбудова бренду. Перед відкриттям фізичного магазину ми виділили приблизно 5–8 млн єн (приблизно $35 000–$60 000) як оборотний капітал. Ці кошти пішли на перші закупівлі товару, логістику, запуск бренду та операційні витрати, поки ми підвищували впізнаваність через онлайн-продажі та поп-ап івенти;
  • Етап 2. Відкриття фізичного магазину. Запуск ритейл-точки потребував ще 8–12 млн єн (приблизно $55 000–$85 000), залежно від умов оренди та вартості ремонту.

Структура витрат на відкриття фізичного магазину орієнтовно була такою:

  • Ремонт інтер’єру та обладнання (~40% від загальних витрат): будівництво, стелажі, освітлення, вивіски та елементи брендингу;
  • Депозит за приміщення та оренда (~30%). У Японії комерційна оренда зазвичай потребує депозиту розміром до шести місячних плат, а також страхування та оплату послуг агентства;
  • Формування запасів товару для старту (~10%);
  • Маркетинг та промо до відкриття (~10%);
  • Операційні системи та адміністративні витрати (~10%): POS-системи, налаштування інфраструктури тощо.

Які ваші прогнози щодо термінів окупності в Японії?

Наразі ми орієнтуємося на термін у 2–3 роки, залежно від темпів зростання та планів щодо розширення. Зараз наш головний фокус — це впізнаваність серед локальної спільноти. Японія — це ринок, побудований на стосунках, особливо в невеликих містах, де довіра та репутація мають величезне значення.

Оскільки наш перший магазин розташований у маленькому містечку, де живуть переважно місцеві, встановлення міцних зв’язків є пріоритетом. Довгострокова стабільність для нас важливіша за швидкий прибуток.

Залежно від успіху першої точки, у майбутньому ми розглянемо можливість відкриття другого магазину — вже в більш туристичному районі.

Як змінюється маржинальність товару при продажах у Японії порівняно з Україною?

Продаючи в Японії, ми маємо враховувати низку особливостей:

  • Міжнародну доставку та митні процедури;
  • Імпортне мито та коливання курсів валют;
  • Операційні витрати (оренда, оплата праці);
  • Складування та управління запасами.

Загалом додаткові витрати на логістику та операційку можуть складати 30–40% від роздрібної ціни. Тому ціни в Японії доводиться адаптувати: неможливо тримати їх на українському рівні, оскільки лише собівартість імпорту вже наближається до роздрібних цін в Україні.

Однак, якщо порівнювати зі шкарпетками схожої якості та дизайну в самій Японії, наша ціна залишається цілком конкурентоспроможною.

У магазині працюють місцеві японці чи українці, які живуть у Японії?

У магазині працюють переважно місцеві японці, адже культура обслуговування в цій країні дуже специфічна, орієнтована на деталі та побудову стосунків із клієнтом.

Читайте также: Как выглядел Николай Тищенко в молодости — архивные снимки

Більшості членів команди від 20 до 30 років. Хоча магазин працює лише два місяці, їхній погляд приносить бренду свіжу енергію. Зв’язок команди з молодим поколінням японців допомагає нам краще розуміти локальні тренди.

Водночас ми тісно співпрацюємо з українськими партнерами та діаспорою, щоб правильно доносити історію бренду та культурний бекграунд.

Як налаштована логістика з України в умовах війни?

Попри війну, логістика з України залишається відносно стабільною. Виробництво займає близько 4 тижнів, а доставка та розмитнення — ще 2–3 тижні.

Загалом ми закладаємо 6–8 тижнів на весь цикл. Щоб мінімізувати ризики, ми плануємо запаси мінімум на два місяці вперед і тримаємо буферний запас товару безпосередньо в Японії.

Чи помітили ви зміну в тому, як японські споживачі сприймають українські бренди після 2022 року?

Ми почали продавати в Японії вже після 2022-го, тож не можемо прямо порівняти із довоєнним періодом. На початку ми бачили сильний емоційний відгук. Чи то через гуманітарну емпатію, чи то через зростання геополітичної обізнаності, багато хто висловлював солідарність і цікавився українською культурою та майстерністю.

Особливо високим був інтерес до дизайнів, натхненних традиційними елементами — наприклад, плиткою чи архітектурними мотивами.

З часом фокус уваги природно змінюється. Пряма симпатія, пов’язана з війною, частково трансформувалася у загальне бажання миру в регіоні. Ми переконані, що довгострокова стійкість бренду не може триматися лише на співчутті.

Від самого початку нашою метою було позиціонувати продукт як конкурентний за дизайном, якістю та ціною, а не як «благодійну покупку». Естетика Dodo Socks добре резонує з японським почуттям дизайну, де цінують увагу до деталей і баланс між грайливістю та вишуканою палітрою кольорів.

Зрештою, за повторними покупками клієнти повертаються не через геополітичний контекст, а тому, що вони щиро цінують сам продукт.

Читайте также: NASA та SpaceX відправили астронавтів місії Crew-12 на Міжнародну космічну станцію

https://ain.ua/2026/02/15/dodo-socks-u-iaponiyi/

Від admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *