Про це повідомив повідомив начальник інституту Юрій Клят, пише «Суспільне».
Нейромережу розробляють для того, щоб допомогти військовим командирам пришвидшити процес ухвалення рішень на полі бою.
Детальніше про принцип роботи та можливості системи
За словами Юрія Клята, командири полків чи бригад витрачають від 6 до 12 годин та опрацьовують приблизно 20 документів для ухвалення рішення. Нова ШІ-система має скоротити цей час до хвилин
«Марічка» працює за принципом, схожим на ChatGPT. Вона централізовано збирає інформацію, розраховує співвідношення бойових потенціалів і моделює можливі варіанти дій. При цьому остаточне рішення, за словами розробників, ухвалюватиме командир.
Система «Марічка» призначена для виконання таких завдань:
збір, обробка та верифікація даних;
автоматичний розрахунок співвідношення сил і засобів;
розрахунок необхідних ресурсів, дій і можливих втрат;
моделювання обстановки на інтерактивній мапі;
інформування про зміни в обстановці.
За словами представників інституту, під час тестувань «Марічка» вже виконувала завдання на тестових даних.
Наразі триває її подальше навчання, тестування та робота над захистом каналів передачі інформації. Також у систему планують інтегрувати документи з грифами «Для службового користування» та «Таємно», а згодом — і з вищими рівнями секретності.
Технічні характеристики розробки не розголошують із міркувань безпеки.
Заступник головнокомандувача ЗСУ Андрій Лебеденко зазначив, що елементи штучного інтелекту вже використовуються в безпілотниках і системах управління окремими видами озброєння. За його словами, нова система має прискорити обробку інформації та процес управління військами і зброєю на полі бою.
Саме навколо застосування штучного інтелекту сьогодні існує найбільше очікувань і водночас міфів. Що з цих очікувань може стати реальністю, AIN перевіряв на прикладі технологій, показаних в українському тактичному мілітарі-екшні «Кіллхаус» від Любомира Левицького.
У фільмі показують дрон «Стриж», що за формою подібний до американського бомбардувальника B-2 Spirit. За сюжетом, БПЛА здатний начебто обʼєднуватися в групу й уражати живу силу точним кінетичним зарядом. Окрім того, дрон має ШІ-систему розпізнавання цілей.
AIN розпитав українських виробників, наскільки технології, показані у стрічці, можливі або ж уже подібні розробки використовують на полі бою.
Керівник R&D Buntar Aerospace «Кактус» пояснив, що поки бойового застосування рою як концепту немає, хоча по всьому світу подібні експерименти з дронами вже проводяться. Водночас, за його словами, поки цілковита фантастика — тривалість польоту в такому компактному форм-факторі.
Більше про технології, показані в «Кіллхаус», і їхній розбір від Defense-виробників читайте в матеріалі AIN.
Нагадаємо, що британська компанія BAE Systems підписала ліцензійну угоду зі стратегічним партнером в Україні для відкриття локального виробництва легких артилерійських гармат L119 Light Gun.
