Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України розширила перелік забороненого ПЗ та комунікаційного обладнання з 1341 до 1564 позицій.
Читайте также: Ігри з оригінальної Xbox тепер можна запустити на ПК та портативних консолях
Про це повідомили в Держспецзвʼязку.
До оновленого списку увійшли 223 нові пункти, що охоплюють продукти низки підсанкційних компаній.
Що додали до нового переліку
Як повідомили в Держспецзв’язку, оновлення підготував Департамент державного контролю у сфері захисту інформації та кіберзахисту.
Фахівці аналізують чинні та нові рішення РНБО, а також програмні продукти й обладнання, пов’язані з підсанкційними особами.
До переліку внесли:
- програмні платформи компанії ТОВ «Група компаній «Іннотех», зокрема банківські, фінтех-, корпоративні, аналітичні, інтеграційні, хмарні та інфраструктурні рішення;
- серверне та клієнтське програмне забезпечення для відеоконференцзв’язку й корпоративних комунікацій компанії ТОВ «Труконф»;
- геоінформаційне програмне забезпечення та комплекси для моделювання, розрахунку та диспетчеризації інженерних мереж компанії ТОВ «Політерм»;
- продукти лінійки Zulu, зокрема ZuluGIS, ZuluServer, ZuluNetTools, веб- і мобільні компоненти, а також модулі для роботи з тепловими, водопровідними, каналізаційними, газовими та паровими мережами;
- спеціалізоване програмне забезпечення та інформаційні системи ФДБУ «Авіаметтелеком Росгідромету», а також програмні продукти ФДУП «Космічний зв’язок» і АТ «Амтел-Зв’язок».
У Держспецзв’язку зазначили, що така робота спрямована на своєчасне оновлення переліку та мінімізацію ризиків використання ПЗ і обладнання підсанкційних виробників у державному секторі.
Що відомо про перелік забороненого ПЗ та комунікаційного обладнання
У травні 2025 року Держспецзв’язку заявляла, що працює над проєктом постанови Кабміну про створення такого реєстру.
Тоді в службі пояснювали: попри санкції РНБО, частина держорганів і далі користувалася російським або підсанкційним ПЗ, бо не було єдиного обов’язкового переліку.
Читайте также: США звинуватили китайський ШІ-стартап Moonshot у крадіжці технологій Anthropic
Цю прогалину мав закрити закон №4336-ІХ про кіберзахист державних ресурсів, який зобов’язав держоргани не використовувати програмне забезпечення з майбутнього реєстру.
Запуск переліку також є частиною реформи кіберзахисту в межах Ukraine Facility Plan і наближення України до стандартів ЄС, зокрема директиви NIS2.
Заборона на використання програм із переліку поширюється на:
- обʼєкти критичної інформаційної інфраструктури;
- системи, де обробляються державні інформаційні ресурси;
- системи зі службовою або таємною інформацією.
Тобто йдеться насамперед про державні органи, держпідприємства, органи місцевої влади та критичні сервіси.
Як працює перелік
У жовтні 2025 року уряд затвердив порядок формування і ведення реєстру. Його веде Адміністрація Держспецзвʼязку в електронній формі, а сам перелік є відкритим і безкоштовним — він публікується на сайті служби та на порталі відкритих даних.
До переліку вносять ПЗ та обладнання:
- на підставі українських санкцій;
- міжнародних санкцій за повідомленням Міністерства закордонних справ;
- за рішенням суду.
Оновлення відбувається протягом кількох робочих днів після введення санкцій або отримання відповідної інформації.
Читайте также: Українська UForce та американська ReconCraft домовилися про спільне виробництво морських дронів у США